https://ecoconference.kpi.ua/issue/feedМатеріали міжнародної науково-практичної конференції "Екологія. Людина. Суспільство"2024-06-14T15:08:40+03:00Данило БЕНАТОВ (Daniel Benatov)kpi@benatov.kiev.ua Open Journal Systems<p>Збірка містить статті, присвячені питанням розробки та впровадження безвідходних технологій, очистки природних та стічних вод від забруднень антропогенного характеру, знешкодження газових викидів, рекуперації промислових відходів; розробки, проектування та впровадження екологічно чистих технологій та обладнання, екологічного моніторингу, екології популяції, охорони рослинного та тваринного світу, впливу стану навколишнього середовища на здоров’я населення, застосування методів математичного моделювання та прогнозування у промисловій екології, а також управлінським, соціально-економічним і правовим аспектам раціонального природокористування та екологічної безпеки.</p> <p>Для студентів, аспірантів, науковців і всіх, хто цікавиться проблемами захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.</p>https://ecoconference.kpi.ua/article/view/303595ЩОДО ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЛАСНОЇ БЕЗПЕКИ РЯТУВАЛЬНИКІВ ПРИ НАДАННІ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВНАСЛІДОК ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ2024-05-09T18:30:08+03:00Павло ДИБАpolice911_ukraine@ukr.netОлег АЛИМОВpolice911_ukraine@ukr.netВіталій ПРИСЯЖНИЙ-ЖИЛКОpolice911_ukraine@ukr.netЛариса СИМОНОВАsmvforme@gmail.comДаніель БЕНАТОВkpi@benatov.kiev.uaОлена ДЕРЕВЯНКОpolice911_ukraine@ukr.netМар’яна СТОЛЯРЧУКpolice911_ukraine@ukr.netГеннадій СТОЛЯРЧУКpolice911_ukraine@ukr.net<p><em>Робота описує досвід ВГО «УСП» з допомоги цивільному населенню, що постраждало від наслідків техногенних катастроф, спричинених російською агресією проти України. Розроблено рекомендації для підвищення рівня власної безпеки та зменшення ризику впливу на стан та здоров’я фахівця-рятувальника під час виконання рятувальних місій.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Павло ДИБА, Олег АЛИМОВ, Віталій ПРИСЯЖНИЙ-ЖИЛКО, Лариса СИМОНОВА, Даніель БЕНАТОВ, Олена ДЕРЕВЯНКО, Мар’яна СТОЛЯРЧУК, Геннадій СТОЛЯРЧУКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304924ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ ДЕРЕВИНИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ2024-05-29T12:00:19+03:00Ірина ЄРМАКОВИЧi.ermakovich@snu.edu.ua<p><em>З підписанням та ратифікацією у 2014 році Україною Угоди про асоціацію між Україною, запущено механізм реформування державної політики у галузі відходів. Для України це ознаменувало перехід до циркулярної економіки та сталого розвитку. В Україні з набуттям чинності 09.07.2023 року Закону «Про управління відходами» відбувається процес переходу до європейської системи управління відходам, включаючи європейський підхід до класифікації відходів; застосування п’ятиступеневої ієрархії управління відходами; впровадження принципів розширеної відповідальності виробника та забруднювач платить. Згідно даних державних статистичних спостережень в Україні лише 25,51% промислових відходів утилізується. З метою дослідження деревообробного виробництва як джерела утворення відходів проведено аналіз устаткування, яке використовується для оброблення деревини, визначені характеристики деревної сировини, пиломатеріалів.</em></p> <p><em>У роботі визначено, які відходи утворюються при механічній обробці деревної сировини, зазначено, що під час здійсненні технологічних операцій з механічного оброблення деревини утворюються пил, дрібна та крупна стружка, тирса, кускові відходи деревини. Здійснено розрахунки утворення відходів деревооброблення під час виробництві меблів. </em></p> <p><em>Із 300 000м<sup>3</sup> на рік пиломатеріалів утворюється: кускових відходів деревини 79,515 м<sup>3</sup>/рік, стружки – 4,950 м<sup>3</sup>/рік, тирси – 6,300 м<sup>3</sup>/рік. Загальний обсяг деревних відходів по відношенню до об’єму вхідної сировини становить 30,26%. Розрахована кількість деревинних відходів, що видаляється аспіраційною системою при наявності пило вловлюваного устаткування. </em></p> <p><em>Розроблені рекомендації щодо управління відходами дерево оброблення. Рекомендовані напрямки переробки відходів деревообробної промисловості, а саме: виробництво пеллет, біомасова енергетика, виробництво деревних плит, виробництво біоелектрохімічних продуктів, целюлозно-паперове виробництво та біопалива, рециклювання та повторне використання, гідроліз деревини, виробництво компосту</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Ірина ЄРМАКОВИЧhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304021ОЦІНКА РИЗИКІВ ЗДОРОВ’Ю НАСЕЛЕННЯ, ЩО МЕШКАЄ В ЗОНІ ВПЛИВУ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ВІД ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРГРАФІТ» В МІСТІ ЗАПОРІЖЖЯ2024-05-30T00:17:17+03:00Олена ІВАНЕНКОOkter789@gmail.comОксана ТЕРЕЩЕНКОokter789@gmail.comЄвген ПАНОВOkter789@gmail.com<p><em>За роки незалежності в Україні склалася система управління якістю довкілля, яка не може убезпечити здоров’я населення та правильне визначення пріоритетів у діях , спрямованих на покращення екологічної ситуації як у масштабах країни, так і у конкретному регіоні. У зв’язку з чим, враховуючи високе техногенне навантаження на навколишнє середовище та населення, було вирішено апробувати широко застосовану в країнах ЄС та США методологію оцінки ризику здоров’ю населення, що мешкає в місті Запоріжжя на прикладі діючого підприємства «Укрграфіт».</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олена ІВАНЕНКО, Оксана ТЕРЕЩЕНКО, Євген ПАНОВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303623ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ 2024-05-10T12:25:25+03:00Олег МАШКОВmashkov_oleg_52@ukr.netКатерина МУХІНАk39533444@gmail.comТамара ОВОДЕНКОmashkov_oleg_52@ukr.netВолодимир ПРИСЯЖНИЙmashkov_oleg_52@ukr.net<p><em>Розглядаються особливості створення та застосування інтелектуальної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень в галузі екологічної безпеки на основі застосування апарату штучних інтелектуальних мереж. Визначено, що синтез моделей обробки інформації в інтелектуальній системі підтримки прийняття рішень в умовах розвитку екологічних процесів та впливу зовнішнього середовища на екосистему дозволяє вирішити проблеми створення баз знань, що еволюційно-самоорганізуються, а також систем адаптивного синтезу інформаційно-обчислювальних конфігурацій екосистем. Аналіз завдань, розв'язуваних інтелектуальною системою підтримки прийняття управлінських екологічних рішень, дозволяє виділити ряд особливостей: складність алгоритмів та велика кількість вихідних даних із суттєво різною структурою; наявність жорстких вимог щодо продуктивності обчислювальної системи, необхідність обчислень у режимі реального часу; потреба реалізації операцій між великою кількістю різнорідних об'єктів, включаючи операції збурення динамічних об'єктів, з урахуванням складної структури відносин між класами об'єктів. Концепція інтелектуальної системи сформульована як узагальнення та розвитку традиційних моделей обробки інформації з урахуванням високопродуктивних засобів обчислень. При розробці концептуальної моделі сформульовано принципи побудови та особливості застосування інтелектуальних систем під час здійснювання екологічного моніторингу, прогнозування розвитку надзвичайних екологічних ситуацій та інтерпретації екологічної інформації. Серед цих принципів слід визначити наступні: адаптивність, багатопроцесорність та максимальну швидкодію, відкритість, безперервність функціонування та живучість.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олег МАШКОВ, Катерина МУХІНА, Тамара ОВОДЕНКО, Володимир ПРИСЯЖНИЙhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303231АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ УТИЛІЗАЦІЇ ТВЕРДИХ ВІДХОДІВ В МІСТАХ УКРАЇНИ2024-05-04T21:54:59+03:00Ірина ОНИЩУКirinashpin@gmail.comОльга КИЧКИРУКirinashpin@gmail.comАнастасія МАЙБРОДСЬКАirinashpin@gmail.com<p><em>В роботі представленні результати аналізу проблеми утилізації твердих відходів в населених пунктах України. Досліджена проблема організації та експлуатації сміттєвих полігонів, захоронення токсичних твердих відходів, екологічні ризики для населення та недосконалість регулювання поводження з відходами на законодавчому рівні. Особлива увага приділена утилізації відходів, що містять ртуть та розкрито принципи, напрямки роботи сміттєперероблювального заводу в м. Житомир. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Ірина ОНИЩУК, Ольга КИЧКИРУК, Анастасія МАЙБРОДСЬКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303975РОЗВИТОК СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ В М. КИЄВІ2024-05-14T00:44:21+03:00Вячеслав РАДОВЕНЧИКdokeco@ukr.netОлена ІВАНЕНКОolenka.vasaynovich@gmail.comТамара КРИСЕНКОtavok@ukr.netОлена ГЛУШКОalyona_glushko@ukr.net<p><em>З кожним роком антропогенний вплив на навколишнє середовище, а особливо на атмосферу, зростає. Це веде до погіршення умов існування людини і живих організмів і, в кінцевому результаті, може призвести до глобальної екологічної кризи. В України за рівнем забруднення м. Київ займає одне з перших місць. З метаю покращення якості повітря необхідно володіти детальною інформацією про рівень забруднення, забруднювачі, джерела їх утворення, зміни в часі та просторі і т. і. В більшості розвинутих країн світу ці функції виконують національні системи моніторингу забруднення довкілля, котрі відкриті, автоматизовані, комп’ютеризовані та відображають інформацію в реальному часі. Сьогодні національна система моніторингу довкілля в Україні лише починає формуватися, тому важливо визначити найбільш прийнятні напрямки її розвитку. </em></p> <p><em>Сьогодні моніторинг якості повітря в столиці проводиться кількома суб’єктами. Протягом тривалого часу цими питаннями опікується Центральна геофізична обсерваторія. Сьогодні обсерваторія володіє найбільш детальною інформацією щодо якості повітря в столиці протягом тривалого періоду. Останні кілька років характеризуються інтенсивним розвитком недержавних систем моніторингу якості повітря в столиці. </em><em>Більшість таких систем моніторингу носять, швидше, рекламний характер для окремих суб’єктів господарювання або розраховані на створення мережі спостережних постів за кошти самих громадян. Кілька років тому КМДА було прийнято рішення про створення сучасної відкритої автоматизованої системи моніторингу якості повітря в столиці. На сьогодні встановлено та запущено в роботу чотири спостережних пункти.</em></p> <p><em>Система моніторингу якості повітря в столиці найімовірніше, розвиватиметься саме шляхом встановлення нових сучасних постів спостереження в межах міста в об’ємі програми КМДА.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Вячеслав РАДОВЕНЧИК, Олена ІВАНЕНКО, Тамара КРИСЕНКО, Олена ГЛУШКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303424ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ 2024-05-07T16:52:09+03:00Олена СОРОЧИНСЬКАsorochynska_ol@gsuite.duit.edu.ua<p><em>У роботі підіймається питання сучасного управління природоохоронною діяльністю як на підприємствах транспортної галузі так і загалом в Україні. Дане питання є особливо актуальним в зв’язку з майбутнім відновленням України після закінчення військових дій, адже у довгостроковій перспективі процес післявоєнного розвитку має стати фундаментальним переходом України до зеленої та чистої економіки. Якщо до повномасштабної війни </em><a href="https://necu.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/ecr_2021_web_final.pdf"><em>вважалося</em></a><em>, що стрімке переведення системи управління на європейські стандарти є неможливим, то рівень руйнувань у інфраструктурній та індустріальній сферах вказують на шанс таки зробити цей стрибок. Для того, аби забезпечити зелену відбудову післявоєнної України, яка покращить екологічну ситуації та одночасно дозволить державі інтегруватися у європейські ринки, Україні необхідне ефективне управління, що дасть змогу гарантувати перехід до європейських стандартів промисловості, іншого користування природними ресурсами та охорони довкілля</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олена СОРОЧИНСЬКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305265ДО ПИТАННЯ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ КАХОВСЬКОГО ГІДРОВУЗЛА2024-05-31T09:07:33+03:00Дмитро СТЕФАНИШИНd.v.stefanyshyn@gmail.comВасиль КОРБУТЯКdaniel@benatov.kiev.uaДаніель БЕНАТОВdaniel@benatov.kiev.uaДмитро КРЕТАdaniel@benatov.kiev.uaОлексій РОГОЖИНdaniel@benatov.kiev.uaЄвгеній ЯКОВЛЄВdaniel@benatov.kiev.ua<p><em>Розглянуто проблематику повоєнної відбудови Каховського гідровузла, зруйнованого російськими окупаційними військами в 2022 році. Проаналізовано різні варіанти відновлення Каховської гідроелектростанції та Каховського водосховища. Запропоновано альтернативу відновлення Каховського гідровузла, яка може ґрунтуватися на раціональному використанні водних ресурсів та гідроенергетичного потенціалу нижнього Дніпра в межах інтегрованого управління водними ресурсами, диверсифікації ризиків та природо-орієнтованих рішень. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Дмитро СТЕФАНИШИН, Василь КОРБУТЯК, Даніель БЕНАТОВ, Дмитро КРЕТА, Олексій РОГОЖИН, Євгеній ЯКОВЛЄВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/301479ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ КОВЕЛЯ2024-04-07T22:57:09+03:00Віталіна ФЕДОНЮКKovalchykvetal10@gmail.comМикола ФЕДОНЮКecolutsk@gmail.comАрсен ТЕРЕЩУКecolutsk@gmail.com<p><em>У роботі проведено аналіз результатів оцінки екологічного стану атмосферного повітря у місті Ковелі (Волинська область) на основі визначення рівня впливу автомобільного транспорту на цей стан. Було оцінено вміст у атмосферному повітрі сполук (СО)<sub>х</sub> на основі застосування розрахункової методики, заснованої на емпіричних формулах, в основі розрахунку – встановлення інтенсивності автотранспортного трафіку у різних мікрорайонах міста, його добового режиму, супутніх чинників (серед яких швидкість руху автотранспортних засобів, частка у загальному потоці вантажного транспорту, ландшафтні особливості мікрорайонів). Визначено мікрорайони у місті Ковелі з максимальними концентраціями сполук (СО)<sub>х</sub> у атмосферному повітрі, запропоновано заходи для покращення екологічної ситуації у місті.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Віталіна ФЕДОНЮК, Микола ФЕДОНЮК, Арсен ТЕРЕЩУКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/302467АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПІДРИВУ ГРЕБЛІ КАХОВСЬКОЇ ГЕС2024-04-21T14:54:06+03:00Надія ЦЮПАshuleshova1805@gmail.comДанило БЕНАТОВkpi@benatov.kiev.ua<p><em>Гідроелектрогенерація є важливою складовою енергосистеми України, оскільки ГЕС, у енергосистемі держави, забезпечують маневрові потужності, що дозволяє компенсувати дефіцит теплової та атомної генерації під час пікових навантажень. У 1970-х роках вважалося, що гідроелектростанції не завдають шкоди навколишньому середовищу і є екологічно чистим видом видобування електроенергії. Насправді, побудовані без оцінки екологічних ризиків, ГЕС є серйозною загрозою водним та прибережним екосистемам, оскільки їх будівництво призводить до затоплення значних територій та зменшує біопродуктивність водойм.</em></p> <p><em>Підрив греблі Каховської ГЕС є типовим терористичним актом, вчиненим Російською Федерацією на окупованих нею територіях України. Кваліфікація цього злочину залишається за юристами, а перед екологами повстає питання перспектив відновлення та розвитку територій, що постраждали від техногенної катастрофи. Ця публікація є спробою аналізу наслідків підриву греблі Каховської ГЕС у контексті екологічної безпеки держави.</em></p>2024-08-27T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Надія ЦЮПА, Данило БЕНАТОВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304117ЕМ-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК БІОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ҐРУНТУ2024-05-15T20:06:45+03:00Олена КОСОБУЦЬКАLena52000@ukr.netЮлія ЧЕСТНИХyuliia.chestnykh@gmail.comГанна ТРОХИМЕНКОantr@ukr.net<p><em>Досліджено існуючі на ринку України препарати на основі ЕМ-технологій, що використовуються як у процесах водоочищення, так і з метою оздоровлення ґрунту. Проведено аналіз ефективності застосування препарату «Байкал ЕМ-1» для очистки стічних вод.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олена КОСОБУЦЬКА, Юлія ЧЕСТНИХ, Ганна ТРОХИМЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/302003ЕКОЛОГО-ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІВДЕННОЇ ДІЛЯНКИ БАЛАХІВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАФІТУ2024-06-11T12:59:30+03:00Тетяна КОШЛЯКОВАbouclette@i.uaІрина КУРАЄВАtatianakoshliakova@gmail.comВалентин ВЕРХОВЦЕВtatianakoshliakova@gmail.comЮрій ТИЩЕНКОtatianakoshliakova@gmail.comОлена ДЕРЮГІНАtatianakoshliakova@gmail.com<p><em>В роботі представлені результати моніторингових досліджень, спрямованих на встановлення фонових показників (базового стану) якості поверхневих та підземних вод Південної ділянки Балахівського родовища графіту. Натурні вишукування включали відбір зразків води з колодязів та поверхневих водотоків і водойм. Актуальність проведених досліджень полягає в необхідності встановлення фонових значень основних показників хімічного складу природних вод на території потенційного впливу гірничих підприємств. </em><em>З отриманих результатів проб води можна констатувати, що якість води в цілому гірша у досліджених свердловинах в с. Олександрівка, с.</em><em> </em><em>Пустельникове, смт</em><em> </em><em>Балахівка та с. Новий Стародуб, ніж у р. Інгулець і р.</em><em> </em><em>Вівнянка й, навіть, у більшості водойм – як в кар’єрних озерах, так і ставках-запрудах.</em> <em>Зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій у поверхневих та підземних водах за такими показниками як </em><em>Ca, Mg, SO<sub>4</sub>, Na</em><em>, </em><em>K</em><em> та</em><em> Mn. </em><em>Оцінка якості показала, що обстежені природні води за блоком загальносанітарних показників можна охарактеризувати як «добрі», чисті води прийнятної якості. Встановлена подібність досліджених вод за катіонним складом, натомість у аніонному складі є відмінності: у поверхневих водах переважає гідрокарбонат, у підземних водах – сульфат-іон.</em><em> У подальшому необхідно проводити моніторингові спостереження за змінами хімічного складу поверхневих та підземних вод П</em><em>івденн</em><em>ої</em><em> ділянк</em><em>и</em> <em>Б</em><em>алахівського родовища графіту</em><em> при роботі гірничо-видобувного підприємства. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Тетяна КОШЛЯКОВА, Ірина КУРАЄВА, Валентин ВЕРХОВЦЕВ, Юрій ТИЩЕНКО, Олена ДЕРЮГІНА https://ecoconference.kpi.ua/article/view/304399РОЗПОДІЛ ФТОРУ У СИСТЕМІ «ҐРУНТ-РОСЛИНА» КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА (УРОЧИЩЕ ПІДДІЛ)2024-05-29T15:31:27+03:00Наталія КРЮЧЕНКОnataliya.kryuchenko@gmail.comЕдуард ЖОВИНСЬКИЙzhovinsky@ukr.netПетро ПАПАРИГАpaparyga.ps@ukr.net<p><em>Представлено результати власних досліджень вмісту водорозчинного фтору у ґрунтах та рослинності урочища Підділ (Карпатський біосферний заповідник). Встановлено розподіл фтору у системі «грунт-рослина» (за коефіцієнтом біологічного поглинання, Ах) дев’яти видів рослин: хвойні вічнозелені (шпильки та гілки) – тис ягідний (Taxus baccata L.) (Ах 15,5), туя (Thuja) (Ах 5), ялиця біла (Abies alba) (Ах 5); родини березових (гілки і листки) – ліщина (</em><em>Corylus</em> <em>avellana</em> <em>L</em><em>.) (Ах 6,1), вільха чорна (</em><em>Alnus</em> <em>glutinosa</em><em> (</em><em>L</em><em>.) Р. </em><em>Gaertn</em><em>) (Ах 2,8); трави (листки і квіти) – буквиця (</em><em>Betonica</em> <em>officinalis</em> <em>L</em><em>.) (Ах 4,6), волошка (</em><em>Centaurea</em><em>) (Ах 6), жовтоділля (</em><em>Senecio</em><em>, </em><em>L</em><em>.) (Ах 4,6), таволга (</em><em>Filipendula</em> <em>ulmaria</em><em>)</em> <em>(Ах 3,9). Визначено, що концентратором фтору є шпильки та гілки тиса ягідного (Taxus baccata L.).</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Наталія КРЮЧЕНКО, Едуард ЖОВИНСЬКИЙ, Петро ПАПАРИГАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304934АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МІКРОБІОМУ ҐРУНТІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ2024-05-29T11:56:22+03:00Алла ЛЕВІШКОalodua2@gmail.comІрина ГУМЕНЮКgumenyuk.ir@gmail.com<p><em>Сільськогосподарські ґрунти перебувають під постійним антропогенним впливом, а тому важливо знати, як дії людини впливають на інтенсивність і спрямованість мікробіологічних процесів, що є основою родючості ґрунту. Метою дослідження було продемонструвати стан мікробної екосистеми ґрунтів Київської області за допомогою комплексного підходу. Дослідження виявило чіткі відмінності між двома досліджуваними системами. У мінеральній системі загальна мікробна біомаса та більшість груп мікроорганізмів корелювали з вуглецем гумусу та пов'язаними з ним пулами вуглецю.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Алла ЛЕВІШКО, Ірина ГУМЕНЮКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304078ФІТОПЛАНКТОН – ЯК БІОІНДИКАТОР ЯКОСТІ ВОДИ РІЗНОТИПНИХ ГІДРОЕКОСИСТЕМ ПОНИЗЗЯ ДУНАЮ2024-05-29T15:32:50+03:00Дар'я ЛУЦЕНКОecowaterkma@gmail.com<p><em>Дельта Дунаю – це динамічна і складна гідроекосистема, що відноситься до найбільших перехідних екотонів типу «річка-море». Такі водні об’єкти особливо вразливі до змін і викликів навколишнього середовища, окрім того перебувають під постійним антропогенним навантаженням. Моніторинг і дослідження біорізноманіття гідробіонтів та їх характеристик є необхідним для нормального функціонування і життєдіяльності біоценозу.</em></p> <p><em>Так, дослідження фітопланктону різнотипних водних об’єктів пониззя Дунаю встановило, що видове різноманіття представлено нерівномірно: у великих придунайських озерах 188 видів (191 в.в.т.); у різнотипних водоймах і водотоках пониззя Дунаю (рукава та затоки) 156 видів (158 в. в. т.); а у гідроекосистемі р. Дунай – канал Дунай-Сасик – Сасицьке водосховище 87 в.в.т.</em></p> <p><em>У роботі використаний метод біоіндикації, а саме метод індикаторних організмів сапробності. Аналізуючи індивідуальні показники сапробності фітопланктону, встановлено, що найбільше представників - β-мезосапробної зони, що в свою чергу відповідає III класу якості води , які охарактеризовані як «помірно забруднені».</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Дар'я ЛУЦЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304084СУКЦЕСІЇ КАР’ЄРНО-ВІДВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧОТЕХНІЧНОГО ЕТАПУ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ2024-05-23T15:32:45+03:00Олександр МУДРАКov_mudrak@ukr.netАнна МАГДІЙЧУКmahdiichuk@gmail.com<p><em>В запропонованій публікації представлені результати проведення дослідження впливу внесення сапонітової глини в якості меліоранту при рекультивації піщаного кар’єрно-відвального комплексу </em><em>in</em> <em>situ</em><em>. Доведено, що внесення сапонітової глини на дослідні ділянки в межах кар’єру сприяло швидшій появі рослинного покриву, у порівнянні із контрольними ділянками без додаткових матеріалів.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олександр МУДРАК, Анна МАГДІЙЧУКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304844CANDIDATUS PHYTOPLASMA ASTERIS І METCALFA PRUINOSA (SAY, 1830): СПІЛЬНІ ХАЗЯЇ2024-05-27T00:52:26+03:00Анатолій ОРЛОВСЬКИЙscientist.orlovskyi@gmail.comНазарій СУСnazar.sus@gmail.comВікторія ЦВІГУНvika-natcevich@ukr.netІрина ГУМЕНЮКgumenyuk.ir@gmail.com<p><em>Metcalfa pruinosa</em> (Say, 1830) - новий інвазивний шкідник <em>Humulus lupulus</em> L., який заселяє 130 видів рослин у Києві. Крім того, він є переносником <em>Candidatus Phytoplasma asteris</em>, який інфікує <em>H. lupulus</em>. З огляду на це, ми проаналізували та порівняли літературні дані щодо хазяїв <em>M. pruinosa</em> у Києві та <em>Ca. P. asteris</em> загалом. В результаті ми виявили 13 їхніх спільних рослин-хазяїв: <em>Acer negundo</em> L., <em>Citrus limon</em> (L.) Osbeck, <em>Corylus avellana</em> L., <em>Fraxinus excelsior</em> L., <em>H. lupulus</em>, <em>Musa acuminata</em> Colla, <em>Prunus cerasus</em> L., <em>Prunus domestica</em> L., <em>Rosa canina</em> L., <em>Sonchus oleraceus</em> L., <em>Tilia cordata</em> Mill., <em>Trifolium pratense</em> L., <em>Vitis vinifera</em> L. У подальших дослідженнях слід оцінити інфікованість цих хазяїв <em>Ca. P. asteris</em>.</p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Анатолій ОРЛОВСЬКИЙ, Назарій СУС, Вікторія ЦВІГУН, Ірина ГУМЕНЮКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/302517ВИКОРИСТАННЯ ЧАРКОРУ ТА КАМЕТУРУ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСІВ РОСТУ ТА ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ МІСКАНТУСУ ГІГАНТСЬКОГО НА ҐРУНТАХ, ЗАБРУДНЕНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ2024-05-02T14:35:21+03:00Валентина ПІДЛІСНЮКa.medkow@gmail.comВікторія ЦИГАНКОВАa.medkow@gmail.comТетяна СТЕФАНОВСЬКАa.medkow@gmail.comАртем МЕДКОВa.medkow@gmail.comСтепан ПІЛЬОa.medkow@gmail.comВолодимир БРОВАРЕЦa.medkow@gmail.com<p><em>Досліджено вплив полікомпонентного біостимулятора Чаркор та синтетичного регулятора росту рослин Каметур на ріст міскантусу гігантського (Miscanthus× giganteus) на забруднених мікроелементами (МЕ) ґрунтах. При вирощуванні M×g на більш забрудненому ґрунті Всеборице Каметур сприяв збільшенню біомаси листя і стебла (57,1 і 126%, відповідно), тоді як Чаркор збільшував лише біомасу листя (49,5%) на забрудненому ґрунті. У ґрунті Хомутова Чаркор збільшував накопичення елементів, необхідних для розвитку рослин (ЕРР) та потенційно токсичних елементів (ПТЕ) у листках на 12,4 та 21,2% відповідно; Каметур призводив до значно більшого накопичення елементів обох груп у листках - на 93,1 та 69,5% відповідно. Накопичення в стеблах мало іншу тенденцію: Чаркор зменшував накопичення елементів ЕЕ і ПТЕ в стеблі на 33,3 і 11,4%, відповідно; Каметур зменшував накопичення ЕЕ на 11,4% і збільшував накопичення ПТЕ на 23,3% в стеблі. Отримані результати підтвердили перспективність використання Каметуру та Чаркору для покращення процесів росту та фіторемедіації Miscanthus× giganteus на ґрунтах, забруднених мікроелементами (МЕ).</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Валентина ПІДЛІСНЮК, Вікторія ЦИГАНКОВА, Тетяна СТЕФАНОВСЬКА, Артем МЕДКОВ, Степан ПІЛЬО, Володимир БРОВАРЕЦhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304936ТЕМПЕРАТУРА ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ТА ЛІСИСТІСТЬ ТЕРИТОРІЙ: ПРИКЛАД ФАСТІВЩИНИ2024-06-01T10:26:25+03:00Леся РАТУШНЮКlesia.ratushniuk02@gmail.comТамара ДУДАРdudar@nau.edu.ua<p><em>У даному дослідженні представлено характеристику та класифікацію ландшафтного покриву на прикладі Фастівського району Київської області за допомогою знімків Sentinel-5. Показано відсоток покриття лісними масивами територію Фастівського району за період 2016-2022 роки. Та середню температуру поверхні землі за літній період (липень) на території цього ж району, протягом 2016-2022 років. Помічено співзалежність графіків, чим менша площа лісів - тим вища середня температура влітку. Це заслуговує на увагу для майбутнього управління територіями об’єднаних територіальних громад. Цей тип співзалежності варто зробити для кожної ОТГ в Україні, оскільки це допоможе в управлінні їх територіями, оцінці впливу на людське здоров’я та прийняття заходів щодо збереження лісових масивів.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Леся РАТУШНЮК, Тамара ДУДАРhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304939ВИДИ КОМАХ (ВКЛЮЧНО ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА ПОТЕНЦІЙНИМИ ПЕРЕНОСНИКАМИ ВІРУСІВ), ВИЯВЛЕНІ НА ХМЕЛІ (HUMULUS LUPULUS) В УКРАЇНІ: КОНТРОЛЬНИЙ СПИСОК2024-05-30T14:19:19+03:00Назарій СУСemail@nazariy-sus.comЛілія ЯНСЕliliya.janse@gmail.comАнатолій ОРЛОВСЬКИЙscientist.orlovskyi@gmail.com<p><em>Контрольні списки видів різних угруповань використовуються як набори даних у численних екологічних, фітопатологічних та біоінформатичних дослідженнях. Однак, попри те, що Україна є однією з традиційних хмелярських держав, досі не було складено жодного контрольного списку видів комах, виявлених на хмелі звичайному (Humulus lupulus L.) в Україні. Тому метою дослідження було скласти контрольний список видів комах, що трапляються на рослинах хмелю в Україні. В результаті 150 видів комах, виявлених на H. lupulus, які належать до 115 родів, 41 родини та 8 рядів було нараховано. З цих видів 12 були основними шкідниками хмелю в Україні, а 14 - основними шкідниками у світі. Складений контрольний список може бути використаний у подальших дослідженнях можливих переносників збудників хвороб хмелю, видового різноманіття та багатства угруповань, пов'язаних з рослинами хмелю, а також для розроблення ефективніших заходів з управління чисельністю шкідників хмелю.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Назарій СУС, Лілія ЯНСЕ, Анатолій ОРЛОВСЬКИЙhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305351ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ПРОГНОЗ ДЛЯ СТВОРЕННЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ2024-05-31T19:17:19+03:00Олександр ТАШИРЕВtach2007@ukr.netВіра ГОВОРУХАtach2007@ukr.netОлеся ГАВРИЛЮКtach2007@ukr.netГалина ГЛАДКАtach2007@ukr.netІрина БІДАtach2007@ukr.net<p><em>Робота описує створення на основі термодинамічних розрахунків комплексного підходу до одночасної обробки твердих і рідких органічних відходів, отримання молекулярного водню та видалення металів на основі просторової сукцесії мікроорганізмів у прямоточній установці. Створена комплексна система, що складається з анаеробного біореактора для зброджування твердих органічних відходів, аеротенка для окислення розчинених органічних сполук і зниження концентрації мікроорганізмів і акваріума для остаточного очищення фільтрату. Таким чином, запропонований підхід, заснований на термодинамічних розрахунках і просторовій сукцесії мікроорганізмів, забезпечив одночасну ефективну очистку широкого спектру небезпечних сполук, таких як тверді та рідкі органічні відходи, токсичні метали, а також отримання зеленої енергії молекулярного водню.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олександр ТАШИРЕВ, Віра ГОВОРУХА, Олеся ГАВРИЛЮК, Галина ГЛАДКА, Ірина БІДАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305968ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ НА ДЕГРАДАЦІЮ ҐРУНТУ2024-06-11T12:57:19+03:00Лариса ЧЕРНЯКspecially@ukr.netТомаш МАНЄЦКІspecially@ukr.netРадослав ЧЕШЕЛЬСКІspecially@ukr.netОлександр МІХЄЄВspecially@ukr.netТетяна ДМИТРУХАspecially@ukr.net<p><em>Авторами проаналізовано проблему забруднення нафтопродуктами ґрунтів на територіях транспортних підприємств. Досліджено вплив різної концентрації у ґрунтів авіаційного палива марки Джет А-1 та процесу фіторемедіації на поліфенолксидазну активність ґрунту. Визначено стимулюючу дію процесу фіторемедіації на поліфенолксидазну активність ґрунту, забрудненого авіаційним паливом.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Лариса ЧЕРНЯК, Томаш МАНЄЦКІ, Радослав ЧЕШЕЛЬСКІ, Олександр МІХЄЄВ, Тетяна ДМИТРУХАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303521SnO2 ЯК ЧУТЛИВИЙ ШАР У ГАЗОВИХ СЕНСОРАХ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ЦІЛЕЙ2024-05-10T12:38:38+03:00Євгенія ЮЗУПКІНАyuzupkina.yevhenia@lll.kpi.uaТетяна ДОНЦОВАdontsova7tetiana@gmail.com<p><em>У роботі представлені дослідження щодо золь-гель синтезу порошків стануму </em><em>(</em><em>IV</em><em>)</em><em> оксиду для використання їх у газових сенсорах. Прожарювання одержаних після золь-гель методу осадів проводили за температур 250 ºC, 400 ºC, 550 ºC, які аналізували за допомогою рентгенівської дифракції та методом низькотемпературної адсорбції-десорбції азоту.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Євгенія ЮЗУПКІНА, Тетяна ДОНЦОВАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304003ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ АЗОТОФІТ, ЛИПОСАМ ТА ОРГАНІК БАЛАНС НА ВІДНОСНУ ТУРГЕСЦЕНТНІСТЬ ТКАНИН ЛИСТКІВ ZEA MAYS L.2024-05-15T00:34:00+03:00Дмитро ЯКОВЕНКОd.yakovenko@btu-center.comЯрослава БУХОНСЬКАbukhonska.y@btu-center.comВіра БОРОДАЙveraboro@gmail.com<p><em>Досліджено відносний вміст води (RWC) у тканинах листків рослин кукурудзи гібриду Трістан ФАО 270, вирощених за умов стресу від посухи в умовах дослідної станції Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України (Сумська область). Дослідна ділянка зазнавала водного стресу через обмежену кількість опадів під час критичних фаз росту в травні та червні.</em></p> <p><em>Метою нашого дослідження було оцінити вплив мікробіологічних препаратів на основі бактерій, що стимулюють ріст рослин (PGPB), та їх метаболітів, відомих своєю здатністю пом'якшувати водний стрес, на відносний вміст води у листках рослин кукурудзи, вирощеної за умов посухового стресу. </em></p> <p><em>Встановлено суттєві відмінності між контрольними варіантами з рослинами кукурудзи та обробленими біопрепаратами ТОВ "ТД БТУ-ЦЕНТР": Азотофіт®, Липосам® та комплексом </em><em>STOP</em><em>-Стрес (Органік-Баланс® 0,5 л/га + Азотофіт ® 0,3 л/га + Липосам® 0,25 л/га). Рослини кукурудзи, оброблені Органік-Баланс® 0,5 л/га + Азотофіт ® 0,3 л/га + "Липосам®" 0,25 л/га, мали найвищий відносний вміст води (97,3%) порівняно з контролем (86,7%).</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Дмитро ЯКОВЕНКО, Ярослава БУХОНСЬКА, Віра БОРОДАЙhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304089ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ МЕМБРАННИМИ МЕТОДАМИ2024-05-15T13:06:24+03:00Катерина БАЙДУРcatherinebaidur@gmail.comАнна СТЕЦЮКannastetsiuk43@gmail.comНікіта КОЛОМАЦЬКИЙnekkoo4002@gmail.com<p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><em>Робота описує застосування баромембранних процесів зворотного осмосу та ультрафільтрації для очищення води. Проаналізовано недоліки та переваги для чотирьох видів апаратів мембранної очистки з різним способом укладання мембран. Показано, що ефективність очистки води в різних апаратах залежить від їх конструкції та типу частинок, від яких необхідно очистити воду.</em></span></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Катерина БАЙДУР, Анна СТЕЦЮК, Нікіта КОЛОМАЦЬКИЙhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304177ПЕРІОДИЧНА ПОДАЧА ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРОВОДОРОСТЕЙ З МЕТОЮ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ 2024-05-26T22:37:17+03:00Альона ВДОВИЧЕНКОavecobt@gmail.com<p><em>Досліджено чергування впливу газової суміші, що містить 5% вуглекислого газу та 95% повітря і 100% повітря з різною періодичністю, з метою визначення оптимального співвідношення режимів для максимального засвоєння CO<sub>2</sub> мікроводоростями задля його утилізації. Показано, що варіант 2:2 години дає найвищу питому швидкість приросту біомаси.</em></p> <p><strong><em> </em></strong></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Альона ВДОВИЧЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304124ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОФЛОТАЦІЇ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ НАФТОВМІСНИХ ВОД2024-05-15T20:09:09+03:00Марта ВОЗНЮКvozniukeco@ukr.netТетяна ШАБЛІЙvozniukmarta@gmail.comМикола ГОМЕЛЯvozniukmarta@gmail.com<p style="font-weight: 400;"><em>Дана робота присвячена оцінці ефективності застосування електрофлотації із використанням алюмінієвого аноду для вилучення нафти з модельних воднонафтових розчинів різної мінералізації (сольового вмісту). Електрофлотаційна обробка воднонафтових емульсій забезпечує досить високий ступінь видалення нафти, що є на рівні 98,6–99,9 % з застосуванням алюмінієвого електроду при анодній щільності струму 1,65–7,39 А/дм<sup>2</sup> для модельних солоних вод та 0,07–0,50 А/дм<sup>2</sup> для модельних прісних нафтовмісних вод. Найкращі результати досягаються протягом перших 15 хвилин обробки водних нафтовмісних розчинів. Дослідження показує, що ефективність вилучення нафти з води залежить від її мінералізації (вмісту NaCl)<strong>: </strong>в солоній воді процес очищення проходить ефективніше. Разом з тим, спостерігається зменшення концентрації хлорид-іонів та зростання рН середовища в оброблених електрофлотацією водах.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Марта ВОЗНЮК, Тетяна ШАБЛІЙ, Микола ГОМЕЛЯhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304824ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ОБОРОТНИХ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ВЕЛИЧИНУ ВИКИДІВ ТВЕРДИХ ЧАСТИНОК2024-05-26T22:01:59+03:00Валерій ГАЄВСЬКИЙv.r.haievskyi@nuwm.edu.uaВіктор ФИЛИПЧУКv.r.haievskyi@nuwm.edu.ua<p><em>У роботі окреслено основні екологічні проблеми вугільної теплової енергетики, які полягають у значній кількості шкідливих викидів від спалювання вугілля та у великій кількості використання водних ресурсів. На основі балансових співвідношень пораховано річну кількість викидів твердих частинок для теплової електростанції (ТЕС), потужністю 2500 МВт та додаткову кількість викидів, пов’язану з неефективною роботою оборотної системи охолодження (ОСО).</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Валерій ГАЄВСЬКИЙ, Віктор ФИЛИПЧУКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303102ВИЗНАЧЕННЯ ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ ОЧЕРЕТЯНОЇ ОРГАНОСОЛЬВЕНТНОЇ ЦЕЛЮЛОЗИ 2024-05-02T18:12:22+03:00Михайло ГАЛИШm.galish@gmail.comІрина ДЕЙКУНir.d2615@gmail.com<p><em>У роботі одержано очеретяну целюлозу органосольвентним способом з використанням варильнного розчину, що містив </em><em>концентровану оцтову кислоту</em><em>, </em><em>пероксид водню</em><em> і</em><em> каталізатор варіння </em><em>-</em><em> сірчану кислоту</em><em>, визначено показники її якості та мікроскопічну будову. Досліджено фракційний склад целюлози по волокну та визначено с</em><em>ередн</em><em>ю</em><em> довжин</em><em>у</em><em> волокна.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Михайло ГАЛИШ, Ірина ДЕЙКУНhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305035АНАЛІЗ ВИМІРЯНИХ ПОКАЗНИКІВ СОНЯЧНОЇ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ПОТУЖНІСТЮ 5,04 КВт, ПІДКЛЮЧЕНОЇ ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ2024-05-29T11:45:06+03:00Красімір ГЕОРГІЄВkrasimir.georgiev@imbm.bas.bg<p><em>У цій статті проаналізовано продуктивність підключеної до мережі сонячної фотоелектричної електростанції потужністю 5,04 кВт, встановленої на даху демонстраційного павільйону. Об'єкт розташований у Софії, Болгарія. Мета цього дослідження - показати кількість енергії, виробленої фотоелектричною станцією в різні пори року та за різних умов. Ця сонячна електростанція була змонтована і підключена до національної електромережі, а моніторинг проводився з жовтня 2019 року.</em></p> <p><em>У цій статті ми покажемо загальний річний обсяг енергії, виробленої у 2022 році, а також покажемо продуктивність фотоелектричної станції в різні сезони та погодні умови.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Красімір ГЕОРГІЄВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303277АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ ПАРАМЕТРАМИ ВИРОБНИЦТВА ПЕТ ПЛЯШОК2024-05-16T18:12:27+03:00Володимир ГМИРЯvova.gmyria@gmail.comЮрій САМАРЦЕВysamartsev@gmail.com<p><em>У статті розглядається важливість переходу на більш екологічно стійкі матеріали для виробництва пакувальної продукції, зокрема поліетилентерефталат (ПЕТ). Наголошується на перевагах ПЕТ пляшок порівняно з традиційними видами упаковки, такими як менший вуглецевий слід та задоволення запитів споживачів щодо екологічності. Описуються основні етапи виробництва ПЕТ пляшок та необхідність чіткого контролю параметрів процесу, особливо температури. Представлено комплексну систему вимірювання температури з набором датчиків, комутатором, мікросхемами обробки даних та екраном для моніторингу. Обґрунтовано важливість розрахунку фізичних величин ПЕТ преформи, зокрема товщини стінки, перед нагріванням для забезпечення належної якості кінцевого виробу. Наведено структурну схему системи вимірювання цих параметрів з відповідними компонентами. Підкреслюється, що впровадження таких сучасних автоматизованих систем моніторингу створює надійну основу для високоякісного екологічно безпечного виробництва ПЕТ пляшок.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Володимир ГМИРЯ, Юрій САМАРЦЕВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303495ВИКОРИСТАННЯ СИЛІКАТУ НАТРІЮ В ТЕХНОЛОГІЯХ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВОДИ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ2024-05-10T12:56:46+03:00Катерина ГОРДІЄНКОdey85@ukr.netЯрослав РАДОВЕНЧИКdey85@ukr.net<p><em>З огляду на зниження якості природних вод, наявна потреба в передових методах пом'якшення питних та промислових вод зростає. Основна увага в цій сфері приділяється методам видалення іонів магнію та кальцію. Причому, магній важче видаляти через його тенденцію формувати менш розчинні сполуки. Загальний успіх пом'якшення залежить від можливості повного видалення цих катіонів з води. Увага наших досліджень була зосереджена на силікаті натрію як потенційному реагенті для пом’якшення води. Як було встановлено, висока ефективність у видаленні катіонів жорсткості забезпечується лише при високих значеннях pH, що вимагає додаткового регулювання водневого показника після пом`якшення. В нейтральному середовищі силікат натрію показав недостатню ефективність для процесів пом’якшення питних вод. Не зафіксовано значного покращення (в порівнянні із традиційними реагентами – карбонати, гідроксиди, фосфати) і в процесах відділення утвореної твердої фази. Освітлення оброблених розчинів відбувається надто повільно, а фільтрування характеризується швидкою кальматацією пор фільтру та суттєвим зниженням швидкості фільтрування. Ефективність відстоювання та фільтрування істотно не змінюється при зміні вихідної жорсткості води або пропорцій силікату натрію. В окремих випадках при низьких значеннях жорсткості утворення візуально помітного осаду взагалі на фіксується. Загалом, використання силікату натрію не супроводжується особливими властивостями в порівнянні з традиційним реагентами тому не може забезпечити відповідних вимог для застосування у системах малої та середньої продуктивності.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Катерина ГОРДІЄНКО, Ярослав РАДОВЕНЧИКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303421ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД2024-05-16T23:16:15+03:00Йосип ГРИБy.v.hryb@nuwm.edu.uaСергій КОВАЛЬЧУКs.v.kovalchuk@nuwm.edu.uaАндрій КАЛЬКОa.d.kalko@nuwm.edu.ua<p><em>В роботі пропонується як один із варіантів вирішення проблем визначення токсичності поверхневих вод через використання показників чисельності домішок та величини мінералізації (добутку розчинності солей).</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Сергій КОВАЛЬЧУК, Йосип Гриб, Андрій Калько, Оксана Гакалоhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304151ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕЖИМУ ОБЕРТАННЯ ПРОЦЕСУ ПОДРІБНЕННЯ ТВЕРДИХ ВІДХОДІВ У БАРАБАННОМУ МЛИНІ2024-05-16T17:24:35+03:00Катерина ДЕЙНЕКАk.yu.deineka@nuwm.edu.uaІгор ДЕЙНЕКАk.yu.deineka@nuwm.edu.ua<p><em>Побудовано математичну модель механізму подрібнення розбиванням при ударному навантаженні в барабанному млині, який реалізується переважно при помелі твердих відходів. Застосовано метод чисельного моделювання, заснований на експериментальній візуалізації через прозору стінку поведінки зернистого навантаження в поперечному перерізі обертової камери. Вихідною характеристикою удару є усереднена вертикальна складова швидкості руху навантаження в зоні польоту на межі контакту з шаром зсуву. Формалізація моделі виявила вплив на енергоємність процесу масової частки зони польоту, оборотності навантаження та швидкості обертання. Встановлено раціональний режим ударного шліфування при відносній швидкості обертання ψ<sub>ω</sub>=0,75–0,9.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Катерина ДЕЙНЕКА, Ігор ДЕЙНЕКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/301624МОДЕЛЮВАННЯ ЦИКЛОНІВ ДЛЯ ВЛОВЛЮВАННЯ ВИСОКОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК 2024-05-15T13:18:17+03:00Андрій ДМИТРУКendry01234567@gmail.comАндрій СТЕПАНЮКarstepaniuk@gmail.com<p><em>Розглянуто фізичну модель, для більш ефективної роботи обрано два циклони ЦН-11 та СК-ЦН-33, які будуть розміщені послідовно та здійснюватимуть двоступеневе очищення від твердих часток. Розраховано значення ефективності циклону для твердих частинок і водяної пари. Моделі створені в середовищі SolidWorks. Проведено імітаційне дослідження роботи даних циклонів. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Андрій СТЕПАНЮК, Андрій ДМИТРУКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304841УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ МОТОРНОГО ПАЛИВА ІЗ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ2024-05-26T22:42:40+03:00Олена ІВАНЕНКОdanchikqwe@ukr.netАндрій ТРИПОЛЬСЬКИЙdanchikqwe@ukr.netДанило ФАТЄЄВdenkeksov228@gmail.com<p><em>В роботі розглядаються можливості удосконалення процесу одержання моторного палива із вуглецевмісних відходів, розглядаються основні типи сировини, стадії, основні стадії процесу </em><em>BTL</em><em>, обґрунтовується доцільність використання біогазової установки та бі-реформінгу для отримання синтез-газу. В процесі одержання синтез-газу аналізуються основні вихідні параметри конверсії метану, що впливають співвідношення вуглецю до водню у вихідному продукті. Описуються основні теоретичні аспекти процесу анаеробного бродіння та синтезу Фішера-Тропша. Проводиться аналіз продуктів реакції Фішера-Тропша та подальше поводження із побічними продуктами.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олена ІВАНЕНКО, Андрій ТРИПОЛЬСЬКИЙ, Данило ФАТЄЄВhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305210ОСОБЛИВОСТІ ВУГІЛЬНИХ КАРТРИДЖІВ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕРОБКИ2024-05-31T22:41:47+03:00Маргарита КАРПЕНКОhistory1991@ukr.netВячеслав РАДОВЕНЧИКdokeco@ukr.net<p><em>Попередня обробка води перед зворотноосмотичними мембранами застосовується для запобігання забруднення та біобростання дороговартісної мебрани. Тому попередня фільтрація біологічним активованим вугіллям ефективно знижує концентрацію потенційних забруднень. Однак ця попередня обробка часто не здатна повністю видалити органіку, тобто розчинні позаклітинні полімерні речовини і гуміноподібні речовини. Найкраще з такими забрудненнями працюють вугільні картриджі у системах зворотного осмосу. Проте ці картриджі потрібно замінювати кожні 3-6 місяців, що призводить до накопичення значної кількості відходів в процесі користування побутовими установками зворотного осмосу. Зворотна механічна промивка не дає ефект повної регенерації, а хімічні методи не дозволяють анулювати результати адсорбції і зробити гранули активованого вугілля придатним до повторного використання. Тому дієвим способи переробки даних картриджів, в зв’язку з неможливістю їх регенерації, є розробка розбірних моделей з можливістю використовувати вугільну засипку в якості паливних брикетів.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Маргарита КАРПЕНКО, Вячеслав Радовенчикhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304851ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗНЕКИСНЕННЯ ВОДИ ПРИ РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУРАХ ТА З ВИКОРИСТАННЯМ РЕАГЕНТУ ГІДРАЗИНУ2024-05-27T08:01:43+03:00Микола КОСМИНАkosmynaeco@gmail.comЮлія НОСАЧОВАj.nosachova@gmail.com<p><em>В даній тезі досліджується проблематика експлуатації теплових мереж та об’єктів теплоенергетики. Корозійні процеси чинять колосальний вплив на працездатність як мережі, так і підприємства в цілому, оскільки завдає великих збитків. Якщо зменшити вміст кисню у воді, яка потрапляє у мережу з водою для підживлення, то можна зменшити вплив корозійних процесів. В даній роботі досліджено вплив гідразингідрату на зменшення кисню у воді при різних температурних умовах. </em><em>Використання гідразингідрату у воді є ефективним лише за підвищеної температури. Збільшення температури води посилює ефект зменшення вмісту кисню, а сам гідразин як реагент не створює побічних ефектів, що впливають на перебіг експерименту.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Микола КОСМИНА, Юлія НОСАЧОВАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304156ВПЛИВ ГІДРОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЕКОСИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГЕС2024-05-16T16:51:20+03:00Софія КОЧІШsofia.kochish@gmail.comОлена НОВИКnovyk0902@gmail.com<p style="font-weight: 400;"><em>Ця робота розглядає гідродинамічні процеси, що відбуваються під час роботи гідроелектростанції та їхні наслідки. Було проаналізовано та оцінено вплив функціонування та конструкції ГЕС на екосистему навколишнього середовища. Виявлено, що, хоча гідроелектростанції є комерційно привабливими відновлюваними джерелами електроенергії та мають низькі викиди забруднень, гідродинамічні процеси в них сприяють евтрофікації водойми, ерозії ґрунту та знижують якість води.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Софія КОЧІШ, Олена НОВИКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304123ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЛОВЛЮВАННЯ ТОНКОДИСПЕРСНОГО ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДВОСТУПЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ2024-05-15T20:12:45+03:00Наталія ЛАЦИКnataliia.v.latsyk@lpnu.uaІгор ПЕТРУШКАnataliia.v.latsyk@lpnu.ua<p><em>Забруднення атмосферного повітря є проблемою через неефективні технологічні процеси, пов'язані з обробкою твердих матеріалів у різних галузях промисловості,</em> <em>включаючи металообробку та деревообробку, вуглезбагачення, спалювання кам’яного вугілля на теплових електростанціях, металургію та підприємства промисловості будівельних матеріалів. Проблема актуальна для заводів з виробництва цементу, оскільки деякі з них використовують застаріле обладнання. Тонкодисперсний пил у цьому контексті стає особливо важливим, оскільки розмір частинок цього пилу впливає на якість і марку виробленого бетону. Оптимальним рішенням проблеми очищення пилегазових потоків у цементній промисловості є використання двоступеневої пиловловлюючої системи, яка комбінує в собі вдосконалений циклон та рукавний фільтр.</em> <em>З</em><em>авдяки спеціально розробленому механізму для періодичного струшування, пропонована система дозволяє ефективно вловлювати і контролювати тонкодисперсні частинки пилу, забезпечуючи високу якість виробленого цементу та знижувати техногенний вплив на довкілля. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Наталія ЛАЦИК, Ігор ПЕТРУШКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304285ОЦІНКА ВПЛИВУ ПИЛОВИХ ВИКИДІВ У ВИРОБНИЦТВІ ГАЗОБЕТОНУ НА ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ НОРМОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ 2024-05-16T23:08:33+03:00Марія МАДАНІmadanikader50@gmail.com<p><em>У роботі дається вирішення актуального завдання щодо забезпечення захищеності природного середовища та життєво важливих інтересів людини від негативних впливів пилових викидів, що утворюються при виробництві газобетонних будівельних виробів. Встановлено, що при використанні традиційних систем очищення пилових викидів циклонами в атмосферне повітря викидається пил, до 100 % маси якого припадає на частинки з розмірами до 20 мкм. При цьому їхній медіанний діаметр дорівнює 12 мкм, відсоток частинок з розмірами менше 10 мкм (РМ<sub>10</sub>) становить 40 %, відсоток частинок з розмірами менше 2,5 мкм (РМ<sub>2,5</sub>) – 0,5%. Відсоток частинок в атмосферному повітрі біля проммайданчика влітку коливаються: для РМ<sub>10</sub> – від 12 % до 40 %; для РМ<sub>2,5 </sub>– від 0,3 % до 0,5 %. На межі санітарно-захисної зони ці значення становлять 80% та 0,5% відповідно.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Марія МАДАНІhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304847ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ НІТРОЦЕЛЮЛОЗИ З МОРСЬКОЇ ТРАВИ2024-05-27T00:54:53+03:00Кіра МАЛИШОКkiramalyalexandrovna@gmail.comОксана ПАВЛЕНКОkiramalyalexandrovna@gmail.comВарвара ЩИГОТkiramalyalexandrovna@gmail.comОльга КРУТОВА-ОНИКІЄНКОkiramalyalexandrovna@gmail.com<p><em>Роботу присвячено дослідженню можливості утилізації берегових покладів морської трави Zostera Marina з отриманням актуального енергонасиченого матеріалу – нітроцелюлози. В роботі проведено літературний пошук за напрямком – використання нетрадиційної рослинної сировини у виробництві нітроцелюлози. Для отримання целюлози з морської трави було обрано органо-сольвентний метод, як такий, що має мінімальний вплив на навколишнє середовище в процесі використання. У якості сировини використовувалися промиті зразки покладів сухої морської трави з узбережжя Каркінітської затоки. Обраним методом була отримана целюлоза, та досліджена на вміст α-целюлози, який склав 75 %. Нітрування целюлози проводилося в лабораторних умовах з використанням потрійної нітруючої суміші. </em></p> <p><em>Отримані зразки нітроцелюлози досліджені з використанням хімічних та інструментальних методів. Вміст нітрогену в зразках склав 11.95%. За результатами роботи доведено можливість використання берегових покладів морської трави Zostera Marina у якості альтернативної сировини для виготовлення нітроцелюлози. Це сприятиме очищенню берегової лінії від накопичених покладів морської трави та водночас створює джерело альтернативної сировини для отримання нітроцелюлози, яка є важливою складовою вибухових речовин, необхідних в період війни.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Кіра МАЛИШОК, Оксана ПАВЛЕНКО, Варвара ЩИГОТ, Ольга КРУТОВА-ОНИКІЄНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/305114СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО СХЕМ ПІДГОТОВКИ ПИТНОЇ ВОДИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ2024-05-30T00:50:35+03:00Вікторія МАСЛЮК28belka09@gmail.comЯрослав РАДОВЕНЧИКr.yar@ukr.net<p><em>Розглянуто основні сучасні методи підготовки питної води. Встановлено, що існуючі схеми підготовки, які наразі використовуються в Україні відповідають вимогами, які використовувались десятки років назад. З розвитком технологій та збільшенням забруднень навколишнього середовища вимоги щодо очистки питної води суттєво змінились, що вимагає новітніх технологічних підходів до створення водоочисних споруд. Схеми водопідготовки повинні краще очищати та знезаражувати воду для потреб населення країни. За результатами проведеного аналізу запропоновані напрямки щодо модернізації існуючих на сьогодні систем підготовки води для централізованого постачання.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Вікторія МАСЛЮК, Ярослав РАДОВЕНЧИКhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/306206РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ РОЗДІЛЕННЯ БАГАТОШАРОВИХ КОМПОЗИТІВ2024-06-14T15:08:40+03:00Гітіс МІЛЯУСКАСGytis.mil@gmail.comГінтарас ДЕНАФАСGytis.mil@gmail.com<p><em>Відпрацьовані друковані плати (WPCB) є невід'ємними компонентами практично всього електричного та електронного обладнання (ЕЕО), формуючи структурну основу електронної промисловості. Класифікуються на односторонні, двосторонні, багатошарові, жорсткі та гнучкі плати, друковані плати складаються з різних електронних компонентів, включаючи напівпровідники, транзистори та конденсатори, що ускладнює їхню переробку через різноманітний склад матеріалів. Приблизно 40% маси друкованих плат складають метали, 30% - пластик і 30% - органічні матеріали, причому серед металів переважає мідь. Процес переробки включає кілька етапів, зокрема подрібнення та розділення для вилучення цінних металів та електронних компонентів. Подрібнення із застосуванням таких технологій, як молоткові млини, має вирішальне значення для ефективного вилучення металів. Для ефективного відокремлення електронних компонентів були розроблені передові методи, такі як автоматичні системи видалення на основі інфрачервоного нагрівача, що забезпечують мінімальний вплив на навколишнє середовище.</em></p> <p><em>Механічні та фізичні методи переробки зосереджені на вилученні цінних металів, таких як золото, срібло, паладій і мідь, визнаючи при цьому потенціал неметалевої фракції. Хімічна обробка з використанням неорганічних кислот, таких як азотна та сірчана, разом з окислювальними вилуговувачами довела свою ефективність для вилучення металів. Інноваційні методи, зокрема використання акварелі для вилуговування золота, продемонстрували високі показники вилучення. Такий комплексний підхід до переробки WPCB підкреслює важливість інтеграції механічних, фізичних і хімічних процесів для досягнення стійких, ефективних і екологічно чистих результатів переробки.</em></p>2024-06-19T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Гінтарас ДЕНАФАС, Гітіс МІЛЯУСКАСhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304935ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАСКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВИГОТОВЛЕНИХ З ПРИРОДНОЇ СИРОВИНИ2024-05-29T11:55:03+03:00Владислава МІЩАНЧУКmishchanchukvladyslava@gmail.comМарина МЕЧИКmmyu151968@gmail.comОксана ПАВЛЕНКОpavlenkooksana48@gmail.com<p><em>Роботу присвячено дослідженню можливості використання у якості маскувального засобу стабілізованого трав’яного килиму на сітчастій основі. В роботі розроблена методика отримання маскувальних засобів з газонної трави шляхом вирощування на сітчаній підложці та обробки консервуючими засобами для збільшення строку зберігання. </em></p> <p><em>Загальна концепція збереження біологічного матеріалу стосується інактивації води. Цього можна досягти шляхом фізичного видалення води з рослинної тканини або шляхом включення сполук, які зв’язуються з водою. Протягом багатьох років було запропоновано багато сумішей і процедур для збереження текстури та гнучкості шляхом заміщення вологи рослин на консервуючи агенти.</em></p> <p><em>Технологія отримання маскувальних засобів з природної сировини включає стадії висівання газонної трави безґрунтовим способом на основу з затіняючої сітки, обробку розчинами консервантів, що мають у складі водо замісні речовини, зокрема, діетиленгліколь та гліцерин, та висушування трав’яної сітки на повітрі. </em></p> <p><em>Отримані зразки маскувальної сітки після обробки консервантами у різних співвідношеннях досліджені за основними експлуатаційними показниками, такими як стійкість до зносу (крихкість), водопоглинення, збереження властивостей після зволоження. На основі цих досліджень обрано оптимальний склад консервуючої суміші, а саме водний розчин, що містить 15 % діетиленгліколю та 5 % гліцерину.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Владислава МІЩАНЧУК, Марина МЕЧИК, Оксана ПАВЛЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304061ПОРИСТІ І ТРАНСПОРТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЕРАМІЧНИХ МЕМБРАН НА ОСНОВІ SIC2024-05-15T12:38:56+03:00Юлія МОЛЧАНmolchan.ylia@lll.kpi.uaТетяна ДОНЦОВАdontsova7tetiana@gmail.com<p><em>Робота присвячена дослідженню пористих та транспортних характеристик керамічних мембран на основі SiC. Отримані SiC керамічні мембрани характеризуються зменшену температуру спікання за рахунок додавання рідкого скла та збільшені пористі, механічні характеристики. Показано, що SiC керамічні мембрани є перспективними у застосуванні у мембранній технології очищення води.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Юлія МОЛЧАН, Тетяна ДОНЦОВАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304820ОБМЕЖЕННЯ ВІДХОДІВ МЕТАЛІВ ТА СПЛАВІВ У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ МАЛОСЕРІЙНОМУ ПРИЛАДОБУДУВАННІ2024-05-26T22:47:22+03:00Віталій НЕСІНwitnes@ukr.netСергій ЛАХТАДИРwitnes@ukr.netМихайло МАЄТНИЙwitnes@ukr.netОлег КАГЛИНСЬКИЙwitnes@ukr.netСергій ДОСЕНКОwitnes@ukr.netОлексій КУЗНЄЦОВwitnes@ukr.netПетро БІЛЕВСЬКИЙwitnes@ukr.netВікторія ПАВЛЕНКОwitnes@ukr.net<p><em>Робота описує створення способу зменшення витрат металів та сплавів у експериментальному малосерійному приладобудуванні. В способі застосований комплексний підхід до організації різних видів спрямованої діяльності. В роботі проаналізована послідовність наукової, творчої, вишукувальної, економічної діяльності по створенню нових приладів. Відзначений вплив на кінцевий результат зворотного зв’язку між виконавцями послідовних робіт.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Віталій НЕСІН, Сергій ЛАХТАДИР, Михайло МАЄТНИЙ, Олег КАГЛИНСЬКИЙ, Сергій ДОСЕНКО, Олексій КУЗНЄЦОВ, Петро БІЛЕВСЬКИЙ, Вікторія ПАВЛЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304029ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОГО ЕФЕКТУ ПРИ ОЧИЩЕННІ ГРУНТІВ ВУГЛЕЦЕВИМИ СОРБЕНТАМИ2024-06-13T21:25:07+03:00Юлія НОСАЧОВАj.nosachova@gmail.comВалерія ВЕМБЕРvvember@gmail.comБогдан ГАВРИЛЬЧЕНКОykr.net67@gmail.com<p><em>У цій роботі було проведено дослідження для вивчення різних параметрів фітотоксичного ефекту у випадку забруднення ґрунту сирою нафтою, а також оцінено можливість зменшення токсичності нафтозабруднених ґрунтів за допомогою використання сорбентів. Як сорбенти використовували активоване вугілля та терморозширений графіт. Отримані результати свідчать про те, що сорбційний метод може бути перспективним у відновленні нафтозабруднених територій. При використанні терморозширеного графіту як сорбенту, фітотоксичний ефект не перевищував 20%.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Юлія НОСАЧОВА, Валерія ВЕМБЕР, Богдан ГАВРИЛЬЧЕНКОhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304147КАТАЛІТИЧНИЙ КРЕКІНГ ПОЛІСТИРОЛУ НА ЦЕОЛІТНИХ КАТАЛІЗАТОРАХ2024-05-16T17:28:25+03:00Марина САКАРАsakaramarina22@gmail.comВладислав ІВАНЕНКОivanenko.vladislav@lll.kpi.uaВіктор КУРИЛЕНКОvskury@gmail.comОлена ЯНУШЕВСЬКАl_rrr@ukr.netТетяна ДОНЦОВАt.dontsova@kpi.ua<p><em>Метою даної роботи є дослідження ефективності каталітичного крекінгу як методу переробки пластикових відходів, зокрема полістиролу, з використанням каталізаторів на основі природного цеоліту. Процес каталітичного крекінгу полістиролу вивчали за температури </em><em>170-185 <sup>о</sup>С, після чого </em><em>визначали вихід рідкої фракції, яку досліджували ІЧ-спектроскопією. Результати аналізу свідчать про більшу каталітичну активність природного цеоліту. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Марина САКАРА, Владислав ІВАНЕНКО, Віктор КУРИЛЕНКО, Олена ЯНУШЕВСЬКА, Тетяна ДОНЦОВАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303413АНАЛІЗ ШЛЯХІВ ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА В КИТАЇ2024-05-07T00:43:38+03:00Наталія САМОЙЛЕНКОNataliia.Samoilenko@khpi.edu.uaЧжунтін СЄXie.Zhongting@mit.khpi.edu.ua<p>У роботі розглянуто забруднення навколишнього середовища при виробництві коксу в Китаї за традиційною технологією. Визначено особливості очищення викидів і скидів, які впроваджуються у практику очисних систем промислового виробництва. Проаналізовано та систематизовано напрями зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та природні води, які передбачають комплексний підхід, що поєднує нормативно-правове регулювання, технічні інновації в методах очищення забруднених потоків, впровадження технологічних методів виробництва коксу тощо.</p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Nataliia SAMOILENKO, Чжунтін СЄhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/301562ОЦІНЮВАННЯ ПОТОКІВ ВИПАРУВАННЯ ДЛЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З НИЗЬКОЮ ЛЕТКІСТЮ НА ОСНОВІ КІНЕТИКИ ВИПАРУВАННЯ ЧИСТОЇ РІДИНИ2024-04-10T01:09:18+03:00Олена СПАСЬКАspaskaolena@ukr.net<p><em>Випаровування – це процес фазового переходу, який відіграє важливу роль у багатьох сферах життя і науки. Випаровування небезпечних матеріалів, пестицидів, розливів нафти тощо впливають на навколишнє середовище та біосферу. Прогнозування потоків випаровування в конкретних умовах навколишнього середовища є складним завданням з теоретичної та емпіричної точок зору. На основі наших експериментальних результатів і раніше опублікованих даних запропоновано новий практичний метод оцінювання потоків. Продемонстровано, що деякі параметри в теоретичних рівняннях для майже рівноважного випаровування можна оцінити з експериментів, і ці формули можуть бути використані для прогнозування стаціонарних потоків випаровування в повітрі в діапазоні величини восьми порядків на основі одного проведеного експерименту для нетоксичних летких сполук.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Олена СПАСЬКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303476 ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКАТОРА ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЦЕЛЮЛОЗНИХ ВОЛОКОН2024-05-10T13:00:10+03:00Ірина ТРЕМБУСtivkpi@gmail.comАнна ГОНДОВСЬКАanna_kpi.ihf@ukr.net<p><em>Використання модифікатора з активними центрами дозволяє отримати нові біодеградабельні целюлозні полімери з покращеними механічними характеристиками. В якості модифікатора було використано суміш епіхлоргідрину та триетаноламіну за різної її витрати для оброблення сульфатних хвойних вибілених волокон. Показано вплив витрати модифікатора на показники міцності целюлози. Застосовано повний факторний експеримент в якості математичної обробки для визначення оптимальних умов модифікації целюлозного волокна.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Ірина ТРЕМБУС, Анна ГОНДОВСЬКАhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303742ПРОБЛЕМА УТВОРЕННЯ НАКИПУ В ПРОМИСЛОВИХ СИСТЕМАХ ВОДООХОЛОДЖЕННЯ ТА МЕТОДИ ЇЇ ЗАПОБІГАННЯ2024-05-10T23:11:47+03:00Вадим ФЕДІНvadimfedin00@gmail.comІнна ТРУСinna.trus.m@gmail.comМарія ТВЕРДОХЛІБmariatverdokhlib2@gmail.comМикола ГОМЕЛЯm.gomelya@kpi.ua<p><em>У роботі розглядається проблема утворення накипу в промислових системах охолодження води та методи її запобігання. Описуються основні типи хімічних антискалантів: фосфати, фосфонати та полікарбоксилати. Аналізуються їхні переваги та недоліки, а також екологічні аспекти. Підкреслюється важливість розробки нових та екологічно безпечних методів запобігання утворенню накипу. Розглядаються перспективні напрямки досліджень у цій галузі. Визначено стабілізаційний та протинакипний ефекти реагенту </em><em>PT</em><em>-110</em><em> у водах з різною жорсткістю.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Вадим ФЕДІН, Інна ТРУС, Марія ТВЕРДОХЛІБ, Микола ГОМЕЛЯhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304474МЕМБРАНИ З ВІДНОВЛЮВАНОЇ МОДИФІКОВАНОЇ СИРОВИНИ2024-05-22T11:31:38+03:00Світлана ШИКУНОВАv.galysh@gmail.comВіта ГАЛИШv.galysh@gmail.com<p><em>У роботі описано результати дослідження впливу моноетаноламіну та епіхлоргідрину на властивості мембрани з модифікованих целюлозних волокон. Витрата модифікаторів і тривалість модифікації целюлозних волокон суттєво впливають на структуру отриманих мембран та їх властивості. Використані хімічні реагенти виконують роль пластифікаторів. Отримані мембрани характеризуються високою міцністю та еластичністю. Одночасне збільшення витрати моноетаноламіну та епіхлоргідрину, а також температури процесу призводить до зниження продуктивності мембран.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Світлана ШИКУНОВА, Віта ГАЛИШhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/304109ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ СТІЙКОСТІ СИРОВАТКОВИХ БІЛКІВ У СИСТЕМАХ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ2024-05-30T12:05:01+03:00Микола ЯЦКОВv.y.besediuk@nuwm.edu.uaНаталія КОРЧИКv.y.besediuk@nuwm.edu.uaВолодимир БЕСЕДЮКv.y.besediuk@nuwm.edu.uaЗахар МАЛЕЦЬКИЙv.y.besediuk@nuwm.edu.ua<p><em>В роботі досліджено зміни протолітичної дії в процесах дестабілізації/стабілізації сироваткових білків у системах очищення стічних вод молочних підриємств шляхом зміни концентрацій йонів стабілізаторів Са<sup>+2</sup> та PO<sub>4</sub><sup>3-</sup>. Встановлено, що α-Лактоальбумін (α-La) є чутливим до високих концентрацій йонів Са<sup>+2</sup>, а βв- та βс-Лактоглобуліни (β-Lg) до присутності йонів PO<sub>4</sub><sup>3-</sup> загалом. Для забезпечення вилучення цільових фракцій α-La та β-Lg необхідно вилучати йони Са<sup>+2</sup> та PO<sub>4</sub><sup>3- </sup>відповдіно. Отримані результати можливо використовувати для наступного дослідження процесів фракційного вилучення сироваткових білків у системах очищення стічних вод, з метою їх наступної утилізації у виробництві білкових продуктів та адитивів. </em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Микола ЯЦКОВ, Наталія КОРЧИК, Володимир БЕСЕДЮК, Захар МАЛЕЦЬКИЙhttps://ecoconference.kpi.ua/article/view/303733ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РЕГЕНЕРАЦІЇ РОЗЧИНІВ ТРАВЛЕННЯ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ОСАДУ ЗАДАНОГО СКЛАДУ ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ2024-05-10T23:13:47+03:00Микола ЯЦКОВm.v.yatskov@nuwm.edu.uaНаталія КОРЧИКn.m.korchyk@nuwm.edu.uaНадія БУДЕНКОВАn.m.budenkova@nuwm.edu.uaОксана МИСІНАo.i.mysina@nuwm.edu.ua<p><em>Представлені результати досліджень щодо можливості отримання осадів заданого складу та зменшення витрат хімічних реагентів у порівнянні з традиційними схемами очищення.</em> <em>Показано систематизацію елементів технологічної схеми, що передбачає очищення концентрованих стічних вод ділянки травлення в комбінованих системах з отриманням осадів заданого </em><em>складу і є основою для реалізації ресурсозберігаючої технології.</em> <em>Встановлені параметри стану (рН=3‒4, Еh=+0,3‒+0,33 В і rH<sub>2</sub>=16,3–19,38 В) та технологічні параметри (ступінь вилучення феруму ψ=0,8, витрата реагенту (від стехіометричної норми) В=0,8). Такі параметри забезпечують належні умови окиснення органічних сполук та їх співосадження з нерозчинними гідроксосполуками феруму (максимальний ступінь вилучення органічних домішок складає 86 %).</em> <em>В результаті досліджень очищення концентрованих ферумовмісних стічних вод отриманий осад, готовий для подальшої утилізації шляхом переробки. Цей осад за складом відповідає природному мінералу лімоніту FeOOH (Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub><sup>.</sup>nH<sub>2</sub>O) і утворюється при значеннях рН від 3,5 до 7,5 із значенням rH<sub>2</sub> від 26 В до 21 В та при технологічних параметрах регенерації рН=4,0–4,6; rH<sub>2</sub> =23,34–32,25 В.</em></p>2024-06-14T00:00:00+03:00Авторське право (c) 2024 Микола ЯЦКОВ, Наталія КОРЧИК, Надія БУДЕНКОВА, Оксана МИСІНА