Про журнал

У 1998 році група студентів Київської Політехніки вирішила відродити студентське наукове товариство. Першим заходом, проведеним під егідою НТСА НТУУ «КПІ», стала конференція «Екологія. Людина. Суспільство».

Організаційний комітет конференції складався винятково із студентів та аспірантів університету, які у стислий термін успішно опановували професії верстальників, редакторів, екскурсоводів та адміністраторів. Їхні зусилля не були марними, адже перша ж конференція зібрала 70 учасників - студентів київських вишів і школярів із Малої академії наук "Дослідник".

Всі ці роки тематика конференції охоплювала три найактуальніші сегменти екологічної науки: загальну екологію (біологічний та медичний напрями); техноекологію (екологічно чисті технології та обладнання, екологічний моніторинг); екоменеджмент (питання управління у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, екологічний аудит, екологічна освіта та виховання).

За 20 років у нашій конференції взяло участь близько 3000 осіб, які представляли університети, інститути та наукові установи всіх регіонів України, а також міст близького та далекого зарубіжжя. В цілому, на нашій конференції були представлені роботи з таких країн: Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Іран, Казахстан, Латвія, Литва, Молдова, Польща, США, Угорщина, Чехія, Швеція.

Студентський Оргкомітет конференції  у різні роки очолювали: Олга Пішук (ІХФ), Олександр Панасюк (ІХФ), Ірина Самаруха (ФБТ), Дар’я Лук’янченко (ФБТ), Анна Пишняк (ФБТ), Ірина Попаденко (ІХФ), Мальвіна Шинкарчук (ФБТ),  Валерія Мігранова (ІХФ), Софія Існюк (ІХФ) – наполегливі, завзяті, цілеспрямовані лідери свого покоління.

Окремо треба згадати фундаторів конференції: професора кафедри Екології та технології рослинних полімерів д.б.н. Софію Стефанівну Ставську, завідувача лабораторією Київського палацу дітей та юнацтва Мілицю Олександрівну Кареву. Вони всі ці роки підтримували Конференцію своєю вірою у здібності організаторів і не давали зупинитися на досягненому.

Дякуємо за організацію цікавих та гострих дискусій наших багаторічних ведучих секцій: доцента, доктора Марека Орловського (філія Варшавської Політехніки у м. Плоцьк, Польща),  к.б.н. Олексія Ситника (НМУ ім. О.О. Богомольця) та Ігоря Свікіса (Латвійський університет), які пройшли шлях від учасників конференції до ведучих її секцій.

Для багатьох учасників конференція стала першим кроком у науку. Перегортаючи старі збірки, ми із задоволенням констатємо, що багато з учасників та членів оргкомітету «ЕЛС» стали науковцями, захистили дисертації, викладають в університетах, досягли успіху у бізнесі, і вже їх учні приносять до нас свої роботи.

Політика відкритого доступу
Видання  практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу відповідно до тексту Будапештської «Ініціативи Відкритого доступу». Відкритий доступ означає вільну доступність у загальнодоступному Інтернеті, дозволяючи користувачам читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, здійснювати пошук або посилання на повні тексти цих статей або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей.

Видавнича етика
Упорядник та рецензенти видання у своїй роботі керуються міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями та запобігання можливим конфліктам інтересів та ін. Редакція в свою чергу послуговується  рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics), а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб. Це Положення відповідає політиці видання і є однією з головних складових рецензування матеріалів.

Принципи професійної етики в діяльності видавця
Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:
1. Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами і авторами відповідно до даних вимог.
2. Надавати підтримку редакції журналу у розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.
3. Дотримуватися положення, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не має на меті одержання прибутку.
4. Сприяти процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно.
5. Надавати редакції журналу можливість відкликати публікації, які містять плагіат і недостовірні дані.

Принципи професійної етики в діяльності упорядника
Упорядник несе відповідальність за оприлюднення наданого рукопису, керуючись такими основоположними принципами:
1. При прийнятті рішення про публікацію упорядник керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглядуваної роботи.
2. Упорядник не повинен мати власних інтересів стосовно матеріалів, які він відхиляє чи приймає.
3. Упорядник несе відповідальність за рішення про те, які з поданих матеріалів будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою видання і дотримується юридичних засад, попереджуючи порушення авторських прав і плагіат.
4. Упорядник оцінює поданий матеріал виключно за її науковим змістом, безвідносно до расової приналежності авторів матеріалу, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів.
5. Упорядник, співробітники редакційно-видавничої групи і члени редакційної колегії видання не повинні повідомляти інформацію про представлену в журнал видання, крім автора(ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції та (за необхідності) видавця.
6. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися упорядником, співробітниками редакції, членами редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам.
7. Упорядник не повинен допускати до публікації представлену статтю, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
8. Упорядник спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
9. Упорядник, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи журналу повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

Етичні принципи в діяльності рецензента
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці статті рецензент повинен бути неупередженим та дотримуватися таких принципів:
1. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію.
2. Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає, що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування.
3. Рецензентом не може бути автор або співавтор представленої на рецензію роботи. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня.
4. Будь-який рукопис, отриманий експертом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком зазначених осіб.
5. Рецензент повинен бути об’єктивним. Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано.
6. Рецензент повинен виявляти опубліковані статті, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.
7. У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду авторської статті.
8. Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування уже надрукованих в літературі статей з даної тематики.
9. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.
10. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними зі статтею.

Обов’язки авторів
Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису та дотримуються таких принципів:
1. Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і вважаються неприйнятними.
2. На вимогу Редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом розумного часу після їх опублікування.
3. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.
4. Усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
5. Визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали якесь значення при проведенні дослідження.
6. Представляти в журнал тільки оригінальний рукопис. Не надавати в журнал статтю, яка була відправлена в інший журнал і перебуває зараз на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
7. Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числі співавторів статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи. Іншим особам (чи організаціям), які брали участь в деяких аспектах роботи, має бути висловлена подяка. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалюють його і згодні з її поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори повинні нести публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарною роботою, співавтори відповідають кожен за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустима вказівка осіб, які не брали участі в дослідженнях.
8. У разі виявлення істотних помилок або неточностей в статті на етапі її розгляду або після її опублікування негайно повідомляти про це редакцію журналу і приймати спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально короткі терміни. Якщо редакції журналу стане відомо, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно підготувати для публікації в журналі повідомлення про відповідні виправлення помилок, або ж представити редакції докази правильності представленої їм інформації.
9. Автор повинен чітко вказувати в своїй роботі про ситуацію, коли дослідження пов’язані з хімічними речовинами, фізико-хімічними процесами або обладнанням, під час роботи з якими існує ризик для здоров’я людини або тварини. Якщо дослідження передбачають використання тварин або людини як піддослідних, автор повинен гарантувати, що всі процедури були проведені згідно з відповідними законами та інституційними принципами, як і те, що відповідні державні установи схвалили їх.
10. Указувати в своїх рукописах усі джерела фінансової підтримки проекту, інформацію про роботодавця, патентні заявки/реєстрації, гранти та інші види фінансування.
11. Розкривати в своїх роботах інформацію про будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Усі потенційні конфлікти інтересів повинні бути розкриті на якомога більш ранній стадії.

Мова
Мова публікації – англійська або українська.

Оригінальність роботи
Автори повинні подавати оригінальні роботи. Якщо автори використовували роботи та/або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним.

Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-SA 4.0 - Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License, котра дозволяє  третім особам: поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі), змінювати  (реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу) за умов з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Ця ліцензія не дозволяє використання твору на коменрційні потреби.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

Вартість публікації
Подання матеріалів на розгляд і їх рецензування є безкоштовним.

Публікація матеріалів у виданні платна. Плата за публікацію, щорічно визначається Оргкомітетом конференції.

Сплата коштів здійснюється після прийняття рукопису до публікації.

Запрошуємо Вас до участі у заходах нашої Конференції, а також пропонуємо ознайомитись з архівом її публікацій.