Отримання та біохімічний аналіз калусної, суспензійної та культури Ri-коренів Trigonellafoenum-graecum L

Анотація

Важливим джерелом отримання екологічно чистої сировини лікарських рослинних препаратів може бути біомаса культивованих клітин. Вона є також джерелом харчової сировини контрольованої високої якості, за необхідності збагаченої  мікроелементами, вітамінами, іншими біологічно активними речовинами. Використання рослинної культури in vitro дозволяє за строго контрольованих умов визначити особливості накопичення цінних речовин, відібрати лінії рослин, що характеризуються підвищеною продуктивністю цінних лікарських речовин, а також стандартизувати умови вирощування культур з метою підвищення рівня виходу цільових речовин.

Зважаючи дані щодо високого рівня вмісту поліфруктанів у насінні гуньби сінної, метою нашої роботи було ініціювати утворення калусної, суспензійної культури та культури «бородатих» коренів, виміряти вміст поліфруктанів у отриманих культурах та оцінити можливість використання рослинної культури in vitro для біотехнологічного виробництва поліфруктанів.

З метою ініціації калусної та суспензійної культури 14-денні гіпокотильні експланти гуньби сінної культивували у живильному середовищі з додаванням 2 мг/л 2,4-дихлорфенооцтової кислоти. Agrobacterium rhizogenes-опосередковану  трансформацію гіпокотильних експлантів гуньби проводили за загально прийнятою методикою. Для підтвердження трансгенної природи отриманої культури «бородатих» коренів проводили ПЛР аналіз.

Вміст поліфруктанів у екстрактах ініційованих калусних, суспензійних культур та зразків культури «бородатих» коренів визначали за методом Мак-Рері та Слатері, який базується на реакції Селеванова.

Виявлено, що найбільше поліфруктанів – до 0,9% сирої ваги – міститься у культурі Ri-коренів, що відповідає даним вмісту фруктанів у насінні. В той же час культура «бородатих» коренів характеризується швидким необмеженим ростом та є значно рентабельнішою у виробництві. Менше фруктанів містилося у суспензійній культурі та калюсній культурі, можливо, через низьку диференціацію клітин у даних культурах.