Оцінка психічного статусу, ступеня тривоги і депресії у студентів у контексті психотравмуючих чинників навколишнього середовища

Автор(и)

  • Ксенія Арінушкіна Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого, Russian Federation
  • Вадим Давидов Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого, Russian Federation
  • Василій Рудь Всеросійський науково-дослідний інститут фітопатології , Russian Federation
  • Антон Валов Санкт-Петербурзький державний університет телекомунікацій ім. проф. М. А. Бонч-Бруєвича , Russian Federation
  • Нікіта Лукашев Санкт-Петербурзький державний університет телекомунікацій ім. проф. М. А. Бонч-Бруєвича , Russian Federation

DOI:

https://doi.org/10.20535/EHS.2021.232851

Ключові слова:

екологія, здоров'я, середовище, психологічна травма, тривога, депресія, студент

Анотація

Актуальність теми полягає у підвищенні інтересу до проблеми тривожності та депресивних станів у зв'язку з психотравмуючими факторами середовища та їх наслідками, в тому числі серед студентів різних університетів. Важливість виявлення депресивних і тривожних настроїв у студентів зумовлена ​​темпом, напруженістю навчання та діяльності, що висуває підвищені вимоги до компенсаторних механізмів психіки, розпад яких призводить до соціально-психологічних конфліктів та стресів. Навантаження створюють додаткові умови для прояву та схильності до захворювання. У статті розглядаються результати психологічного тестування анонімних студентів. Тяжкість тривоги та депресії оцінюється залежно від їх індивідуально-психологічних особливостей у стресових ситуаціях, спричинених діями факторів навколишнього середовища природного, соціального та техногенного середовища. Дослідження проводились за допомогою лікарняної шкали тривоги та депресії (HADS) та методів дослідження психічного стану BOMK. В результаті дослідження психічного стану, тяжкості тривоги та депресії студентів другого курсу можна говорити про відсутність тривоги, депресії та когнітивних порушень у випробовуваних у 83% та 92% та 100% відповідно, що дає можливість аргументувати відсутність психотравмуючих факторів. Більшість отриманих результатів, особливо негативних, підтвердилися в особистих розмовах зі студентами. Щодо решти групи опитаних студентів, можна сказати, що вони не мають ознак тривоги та депресії, що свідчить про відсутність травмуючих факторів, а також сприятливу екологічну ситуацію для більшості опитаних студентів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-20

Номер

Розділ

Розділ 3. Стратегія сталого розвитку у контексті екологічної безпеки

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають