ЗАГАЛЬНА ЕТИЧНА ПОЛІТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

ЗАГАЛЬНА ЕТИЧНА ПОЛІТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

Редакційна колегія (надалі – Редколегія) конференції «Екологія. Людина. Суспільство» дотримується найвищих стандартів публікаційної етики відповідно до міжнародних та національних норм законодавства у сфері авторського права та інтелектуальної власності, Видавничої політики КПІ ім. Ігоря Сікорського та принципів Комітету з етики публікацій (COPE), забезпечуючи прозорість і доброчесність наукового діалогу.

Дотримання цих стандартів є обов’язковим для всіх учасників процесу — авторів, рецензентів та редакторів — і гарантує академічну доброчесність, прозорість і міжнародне визнання опублікованих результатів.

1. Конфлікт інтересів

1.1. Усі учасники редакційного процесу (автори, рецензенти, редактори) зобов’язані повідомляти про будь-які фінансові або особисті стосунки, що можуть розглядатися як такі, що впливають на об’єктивність їхніх дій чи рішень.
1.2. Прикладами потенційних конфліктів інтересів є (але не обмежуються ними): наявність спільних публікацій між рецензентом і авторами протягом останніх трьох років, належність рецензента й авторів до одної установи, наявність тісних особистих чи конкурентних академічних стосунків чи зв’язків між ними, що можуть спричинити упередженість, фінансовий зв'язок (гранти, гонорари, акції, працевлаштування), з компаніями або організаціями, пов'язаними з дослідженням; участь спонсорів (якщо такі були) у проведенні дослідження, зборі даних, оформленні результатів чи рішенні про публікацію.
1.3. Автори зобов'язані розкрити будь-які фінансові або особисті стосунки, що можуть сприйматися як такі, що впливають на результати дослідження. Наявність чи відсутність конфлікту інтересів повинні бути задекларовані під час подання рукопису.
1.4. За наявності конфлікту інтересів його обставини необхідно конкретизувати, наприклад, таким чином:
Укр. Автор [Ім’я] отримав дослідницький грант від [Назва організації]. Автор [Ім’я] є членом дорадчої ради [Назва компанії]. Інші автори заявляють, що не мають жодних відомих конкуруючих фінансових інтересів або особистих відносин, які могли б вплинути на результати, представлені у цих матеріалах.
Eng. Author [Name] received a research grant from [Name of Organization]. Author [Name] is a member of the Advisory Board of [Company Name]. The remaining authors declare that they have no known competing financial interests or personal relationships that could have appeared to influence the work reported in this paper.
1.5. У разі відсутності конфлікту інтересів у публікації необхідно вказати фразу:
Укр. Автори декларують, що не мають конфлікту інтересів стосовно даного дослідження, в тому числі фінансового, особистісного характеру, авторства чи іншого характеру, що міг би вплинути на дослідження та його результати, представлені в цих матеріалах.
Eng. The authors declare that they have no conflict of interest related to this study, including financial, personal, authorship, or any other interests that could have influenced the research and its results presented in this paper.

2. Етичні обов'язки авторів
Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакційної колегії текст рукопису та дотримуються таких принципів.
2.1. Оригінальність і достовірність матеріалів
Автори зобов’язані:
2.1.1. Гарантувати повну оригінальність поданого рукопису. Робота не повинна бути раніше опублікованою чи перебувати на розгляді в інших виданнях. Забороняється повторна публікація результатів або фрагментація одного дослідження на кілька рукописів з метою штучного збільшення кількості публікацій. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття рукопису з рецензування.
Якщо елементи рукопису були раніше опубліковані, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
2.1.2. Надавати достовірні результати досліджень.
2.1.3. На вимогу редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом розумного часу після їх опублікування. Редколегія наполегливо рекомендує авторам забезпечувати відкритий доступ до даних (у репозиторіях) для забезпечення відтворюваності результатів та надавати посилання на них у тексті рукопису.
2.1.4. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у рукописі повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Рукописи, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.
2.1.5. Усвідомлювати, що автори несуть первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
2.1.6. У разі виявлення істотних помилок або недоліків рукопису на етапі його розгляду або після його опублікування негайно повідомляти про це редакцію журналу і приймати спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально короткі терміни. Якщо редакції журналу стане відомо, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно підготувати для публікації в журналі повідомлення про відповідні виправлення помилок або ж представити редакції докази правильності наданої ним інформації.

2.2. Плагіат і самоплагіат
Плагіат у будь-якій формі (дослівне копіювання, перефразування без посилань) є неприйнятним і грубим порушенням етики. Всі подані рукописи проходять автоматизовану перевірку на унікальність за допомогою програмного забезпечення Strikeplagiarism.

2.3. Авторство та внесок
2.3.1. Автори зобов’язані визнавати внесок усіх осіб, які так чи так вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у рукописі повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали якесь значення при проведенні дослідження.
2.3.2. Авторство обмежується особами, які зробили істотний інтелектуальний внесок в концепцію, структуру, а також у проведення дослідження або інтерпретацію результатів наданої роботи. Іншим особам (чи організаціям), які брали участь у деяких аспектах роботи, має бути висловлена подяка.
2.3.3. Автори зобов’язані гарантувати правильний склад списку співавторів рукопису. У числі співавторів рукопису повинні бути вказані всі особи, Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом рукопису, схвалюють його і згодні з її поданням до публікації. Всі зазначені в рукописі автори повинні нести публічну відповідальність за зміст рукопису. Якщо рукопис є мультидисциплінарною роботою, співавтори відповідають кожний за особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат.
2.3.4. Усі співавтори визначають відповідального автора (corresponding author) забезпечує комунікацію та гарантує включення всіх належних співавторів.
2.3.4. Незазначення реального автора або зазначення автором особи, яка не брала участі у дослідженні, суворо заборонено.
2.3.5. Генеративні моделі ШІ (наприклад, Chat GPT) не можуть бути авторами; їх використання має бути задеклароване у рукописі з описом їх ролі (докладніше див. у розділі Політика використання інструментів генеративного штучного інтелекту).
2.3.6. У випадках, передбачених чинним національним та / або міжнародним законодавством, автори зобов’язані отримати дозвіл на відтворення контенту третіх осіб (зображення, схеми, значні фрагменти тексту), надати ці дозволи Редколегії на запит і забезпечити належне цитування.

2.4. Дотримання прав людей і тварин
2.4.1. Дослідження за участю людей повинні проводитись відповідно до етичних принципів, викладених у Гельсінській декларації Всесвітньої медичної асоціації (Declaration of Helsinki). У випадках, коли публікуються фотознімки або детальний опис клінічних випадків, автори повинні отримати письмову згоду пацієнтів на публікацію, навіть якщо особа пацієнта анонімізована. На запит Редколегії автори мають надати докази такої згоди.
2.4.2. Редколегія вимагає, щоб усі дослідження за участю тварин проводилися з дотриманням принципів гуманного поводження та відповідних національних і міжнародних нормативних актів і рекомендує авторам дотримуватися настанов ARRIVE guidelines (AnimalResearch: Reporting of InVivo Experiments) при описі методології досліджень, щоб забезпечити деталізацію та відтворюваність результатів.

2.5. Політика щодо інтелектуальної власності та ліцензування
2.5.1. Автори зберігають за собою авторські права на свої твори та згідно з Публічною офертою щодо укладення ліцензійного договору про надання права на першу публікацію рукопису надають КПІ ім. Ігоря Сікорського як видавцю матеріалів конференції право першої публікації. Авторське право поширюється на всі матеріали, опубліковані на вебсайті конференції.
2.5.2. Автори мають право розміщувати версію матеріалів до рецензування (препринт) та прийняту до друку версію або видавничий PDF (постпринт) у репозиторіях установ, на персональних вебсайтах або наукових соціальних мережах одразу після публікації на сайті конференції. При цьому обов’язковим є бібліографічне посилання на першоджерело публікації в матеріалах конференції «Екологія. Людина. Суспільство».
2.5.3. Усі матеріали конференції публікуються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, друкувати та розповсюджувати матеріали для будь-яких законних цілей за умови обов’язкового зазначення авторства та надання посилання на оригінальну публікацію в цьому виданні.

3. Етичні обов’язки рецензентів
Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданого рукопису та визначення рівня його відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці рукопису рецензент повинен бути неупередженим і дотримуватися таких принципів.
3.1. Експертна оцінка рецензента повинна допомагати автору поліпшити якість тексту рукопису, а головному редактору (упоряднику) – прийняти рішення про публікацію.
3.2. Рецензент погоджується на розгляд лише тих рукописів, у галузі яких він має достатню експертизу (компетентність). Рецензент, який не вважає себе фахівцем у тематиці рукопису або знає, що не зможе своєчасно представити рецензію на рукопис, повинен сповістити про це редакційну колегію і відмовитися від рецензування.
3.3. Рецензентом не може бути автор або співавтор представленої на рецензію роботи. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня.
3.4. Рецензент зобов’язується не розкривати зміст рукопису третім особам, якщо це розкриття не пов’язано з вимогами чинного законодавства; не використовувати неопубліковані дані в особистих дослідженнях; не завантажувати рукописи або їх частини в генеративні інструменти ШІ.
3.5. Думка рецензента має бути об’єктивною, аргументованою та конструктивною. Особиста критика автора є неприйнятною.
3.6. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними з рукописом, або інших обставин, зазначених у п. 1 цієї Політики.
3.7. Рецензент зобов’язаний повідомити Редколегію про підозру на плагіат або фальсифікацію даних у рукописі з пропозицією колективного розгляду авторського рукопису.
3.8. Рецензент повинен сприяти виявленню опублікованих матеріалів, що мають відношення до рецензованого рукопису і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованого рукопису вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звернути увагу головного редактора (упорядника) на значну подібність або частковий збіг рецензованого рукопису з будь-яким іншим, раніше опублікованим матеріалом.
3.9. Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування уже надрукованих в літературі статей з даної тематики.

4. Етичні обов’язки головного редактора (упорядника)
4.1. Головний редактор (упорядник) несе відповідальність за оприлюднення наданих авторами рукописів.
4.2. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор (упорядник) керується власним переконанням і думкою рецензента щодо достовірності поданих даних та науковою значимістю наданої на публікацію роботи.
4.3. Головний редактор (упорядник) не повинен мати власних інтересів стосовно матеріалів, які він відхиляє чи приймає до друку.
4.4. Головний редактор (упорядник) несе відповідальність за рішення про те, які з поданих матеріалів будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою видання і дотримується юридичних засад, запобігаючи порушенню авторських прав і плагіату.
4.5. Головний редактор (упорядник) оцінює поданий матеріал винятково за його науковим змістом, безвідносно до расової приналежності авторів матеріалу, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів.
4.6. Головний редактор (упорядник) наряду з членами редакційної колегії, членами організаційного та програмного комітетів, рецензентами, а також технічним персоналом повинні дотримуватись режиму конфіденційності при роботі з неопублікованими матеріалами, наданими авторами. Неопубліковані дані, отримані з наданих до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам.
4.7. Головний редактор (упорядник) спільно з програмним комітетом не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. У разі виявлення конфліктної ситуації вони повинні вживати всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а в разі виявлення помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
4.8. Головний редактор (упорядник) разом із членами редакційної колегії, членами організаційного та програмного комітетів, а також технічним персоналом повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів, якщо зазначення даних рецензента не передбачено процедурою рецензування. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

5. Принципи професійної етики в діяльності Програмного комітету конференції
5.1. Програмний комітет здійснює нагляд за:
5.1.1. Процедурою публікації рукописів авторів.
5.1.2. Дотриманням етичних обов’язків головним редактором (упорядником), членами редакційної колегії, членами організаційного та програмного комітетів, рецензентами, а також технічним персоналом і авторами відповідно до даних вимог.
5.1.3. Додержанням редакційною колегією та організаційним комітетом конференції принципів неприбутковості.
5.1.4. Процедурою відкликання публікацій, що містять плагіат і недостовірні дані.
5.2. Програмний комітет надає підтримку редакційній колегії у розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів.
5.3. Програмний комітет сприяє процесу вирішення спірних ситуацій між авторами та редакційною колегією шляхом опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно.

6. Вимоги до етики наукового дослідження
6.1. Фабрикація (вигадування даних) та фальсифікація (маніпуляція даними або обладнанням для отримання бажаного результату) є серйозними порушеннями етики.
6.2. Звіти про дослідження мають бути точними та об'єктивними. Використання статистичних методів має бути коректним, а результати — відтворюваними. Публікація шахрайських або свідомо неточних висновків є неприйнятною.

7. Інструменти перевірки та контроль якості
7.1. Кожний поданий рукопис проходить обов'язковий редакційний скринінг перед відправкою на рецензування згідно з п. 2.2 Політики рецензування.
7.2. Редколегія використовує сервіс Strikeplagiarism для перевірки тексту на запозичення і використання засобів ШІ, а також інструменти аналізу доданих зображень на втручання.
7.3. Редколегія не встановлює фіксованого порогового рівня текстової подібності, кожний випадок оцінюється індивідуально з урахуванням характеру збігів (технічні терміни, бібліографічні посилання, назви установ тощо). Рукописи з надмірними необґрунтованими запозиченнями відхиляються без рецензування. Остаточне рішення ухвалює редактор на підставі звіту системи перевірки.

8. Процес розгляду порушень
8.1. Якщо виникають етичні занепокоєння щодо поданого рукопису або опублікованих матеріалів, Редколегія керується схемами дій COPE. Етичний нагляд за діяльністю конференції здійснює програмний комітет на чолі з головою.
8.2. Будь-яка особа, яка виявила можливе етичне порушення в матеріалах конференції (плагіат, фабрикація даних, маніпуляції з авторством), може повідомити про це Редколегію, надіславши лист на електронну пошту orgcom@ecoconference.kiev.ua. Усі звернення розглядаються конфіденційно.
8.3. У разі виявлення порушень (плагіат, фабрикація, неетичне авторство) застосовуються такі кроки:
8.3.1. Початкова оцінка: програмний комітет перевіряє обґрунтованість звинувачення.
8.3.2. Звернення до автора: відповідальному автору надається можливість дати пояснення щодо отриманої претензії.
8.3.3. Збір доказів: у складних випадках (наприклад, звинувачення у маніпуляції даними) комітет може залучати зовнішніх експертів або звертатися до установ, де працюють автори, для проведення розслідування.
8.3.4. Рішення: ухвалення остаточного вердикту на підставі зібраних фактів.
8.4. Залежно від серйозності порушення можуть бути вжиті такі дії:
8.4.1. Відхилення рукопису шляхом негайного припинення розгляду роботи.
8.4.2. Затримання публікації до моменту виправлення порушень або з'ясування обставин.
8.4.3. Відкликання: вилучення прийнятого, але не опублікованого рукопису.
8.4.4. Виправлення: публікація офіційного повідомлення про незначні помилки.
8.4.5. Ретракція: офіційне відкликання вже опублікованого рукопису з повідомленням про причину (плагіат, помилки тощо). Відкликаний рукопис залишається в архіві з водяним знаком «відкликано/retracted» для збереження цілісності наукових записів.
8.4.6. Інформування інституцій: редактор може повідомити установу автора або грантодавця про факт порушення.
8.4.7. Ембарго: тимчасова або постійна заборона на подання нових матеріалів від порушників.
8.4.8. Видалення: повне видалення подання (без збереження тексту) можливе лише у виняткових випадках, пов'язаних із порушенням закону або загрозою здоров'ю.

9. Пост-публікаційні дискусії
Редколегія заохочує відкриту наукову дискусію та критику опублікованих матеріалів. Ми надаємо можливість для пост-публікаційного обговорення через механізм «Лист до редактора» за такою процедурою:
9.1. Читачі можуть надіслати аргументовані коментарі або запитання щодо будь-яких опублікованих матеріалів на електронну пошту Редколегії orgcom@ecoconference.kiev.ua.
9.2. Редколегія розглядає такі листи на предмет наукової обґрунтованості, відсутності образливої лексики та відповідності етичним нормам.
9.3. Якщо лист приймається до публікації, Редколегія зобов'язується повідомити авторів оригінальних рукописів та надати їм можливість підготувати «Відповідь авторів», яка буде опублікована разом із листом читача. Дискусійні матеріали можуть бути опубліковані в найближчому випуску конференції або розміщені на вебсайті поруч з опублікованими матеріалами.